"Впроваджують ШІ, готують списки на звільнення". Кого залишить без роботи штучний інтелект
Штучний інтелект швидко змінює світовий ринок праці.
Як пише The Times, з моменту запуску ChatGPT в листопаді 2022 року кількість вакансій для фахівців-початківців скоротилася більш ніж на третину. Для випускників, стажистів, інтернів та фахівців без вищої освіти робочих місць поменшало на 31,9%, - про це свідчить дослідження сайту з працевлаштування Adzuna.
Але є сегменти, де ШІ позбавляє людей роботи ще рекорднішими темпами. Скажімо, у роздрібній торгівлі з листопада 2022 року по травень 2025 року кількість вакансій скоротилася на 78,2%. Далі йдуть сектори логістики, складського господарства, адміністративного персоналу та інші.
На українському ринку праці настання штучного інтелекту поки що менш помітне. Але все ж таки воно є.
Багато компаній впроваджують технології на основі ШІ, тому шукають фахівців, які можуть допомогти. Так, з'явилися пропозиції для Al-директорів та інженерів, хоча, як каже директор рекрутингової агенції GRC Марина Маковій, поки що їх порівняно небагато - всього близько 0,5% від загальної кількості вакансій. Але вражають зарплати. Скажімо, директору із впровадження штучного інтелекту готові платити 5-6 тисяч доларів на місяць, що багато навіть для "розбалованого" високими окладами IT-сегменту.
"Зростає попит на фахівців з інтеграції Al-рішень, аналітиків, фахівців із кібербезпеки", - розповіла Маковій.
За її словами, автоматизація рутинних процесів у бухгалтерії, маркетингу та навіть рекрутингу вже зменшує потребу у фахівцях середньої ланки.
"Тобто штучний інтелект вже змінює структуру попиту на вітчизняному ринку праці", - пише Марина Маковий.
Розбиралися, як штучний інтелект впливає ринок праці, і хто ризикує залишитися без роботи.
Мінус 300 млн робочих місць
На світовому ринку праці наслідки активного впровадження у бізнес-процеси технологій штучного інтелекту вже безпосередньо впливають на кількість та структуру вакансій.
Як пише The Times, за неповні три роки (з листопада 2022 по травень 2025-го) кількість робочих місць для випускників, стажистів, інтернів, фахівців без вищої освіти, тобто нижчої ланки офісного персоналу, впала майже на 32%.
У роздрібній торгівлі скорочення вакансій відбувається ще швидше - мінус 78,2%. Також активно переглядають штатний розклад логістичний, складський бізнес. Компанії різних спеціалізацій "ріжуть" вакансії для адміністративного персоналу - тепер їх роботу виконує ШІ.
Генеральний директор стартапу в галузі штучного інтелекту з капіталізацією 61 млрд доларів Anthropic Даріо Амодей (чат-бот Claude) вважає, що протягом найближчих п'яти років ШІ може залишити без роботи половину офісних працівників, що загрожує зростанням безробіття на 10-20%.
Як пише на своїй сторінці у Фейсбуці один із засновників Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, до 2030 року глобальний економічний ефект від впровадження штучного інтелекту сягне 19,9-22,3 трлн доларів. Але вже 2025-й стане роком оптимізації та масового впровадження ШІ.
За даними Gartner, 75% компаній використовуватимуть генеративний ШІ, що на 55% більше, ніж у 2023 році.
Як очікується, наступного року OpenAl зробить прорив у сфері мислення - з'являться системи, здатні вирішувати завдання на докторському рівні. У результаті 80% підприємств задіятимуть штучний інтелект у виробництві.
У 2027 році почнеться розвиток надінтелекту, і системи ШІ перевершать людський рівень продуктивності. До 2030 року штучний інтелект вирішуватиме також творчі аналітичні завдання.
"Технології створення відео в режимі реального часу трансформують медіа-індустрію. У наукових дослідженнях ШІ скоротить час розробки ліків з 10 до 3-5 років. У охороні здоров'я з'явиться персоналізована медицина на основі генетичних профілів та автономні хірургічні системи з надлюдською точністю", - пише Амелін.
Усі ці процеси кардинально змінять потреби у кадрах.
За прогнозами Goldman Sachs, під загрозою закриття - близько 300 млн. робочих місць. А гендиректор JPMorgan Джеймі Дайсон упевнений, що через ШІ працівники матимуть лише три робочі дні на тиждень (багато - з відповідним скороченням зарплат).
У звіті Всесвітнього економічного форуму йдеться про те, що штучний інтелект буде як створювати, так і "забирати" робочі місця. Так, у найближчі роки впровадження ШІ потягне за собою створення 170 млн. нових вакансій для фахівців у сфері штучного інтелекту. Але паралельно понад 90 млн робочих місць "вкрадено" штучним інтелектом. ШІ візьме на себе, зокрема, роботу адміністраторів, секретарів, деяких банківських працівників, бухгалтерів, графічних дизайнерів та ін.
Навіщо українському бізнесу штучний інтелект
В Україні багато компаній також впроваджують штучний інтелект у бізнес-процеси. Хоча це явище поки що не масове. "Експериментують здебільшого креативна галузь та сфера послуг.
Наприклад, мережа медичних клінік "Медиком" задіяв штучний інтелект у розшифровку досліджень (КТ та МРТ). У страховій компанії ВУСО розповіли, що вони впровадили штучний інтелект у процес врегулювання добровільного медичного страхування. Інший страховик - компанія "Уніка" нещодавно почала використовувати систему ШІ у своєму додатку для застрахованих осіб. Клієнти можуть "проконсультуватися" зі штучним інтелектом щодо можливих діагнозів, перерахувавши симптоми. Крім того, ШІ визначає, до якого лікаря записати пацієнта, виходячи з його скарг.
Як розповів представник однієї зі страхових компаній, деякі страховики паралельно зменшують штат операторів.
"Оскільки можна записатися до потрібного лікаря через додаток, вже немає потреби в такій великій кількості операторів кол-центрів. Для компанії одразу видно ефект економії, оскільки зарплата кожного оператора - це, мінімум, 18-20 тисяч на місяць", - говорить він.
"Нова пошта" виставляла вакансії для фахівців зі штучного інтелекту ще минулого року. А в цьому оголосила про масові скорочення працівників - без роботи залишиться понад 2 тисячі осіб. У самій компанії скорочення пояснюють "оптимізацією", зазначаючи, що мають намір позбутися вакансій для людей, які "не стосуються посилок" (тобто адміністративний персонал, маркетинг, PR та ін.).
"Київстар" (як, втім, та інші мобільні оператори) інтегрував ШІ у спілкування з абонентами. Крім того, на думку директора з розвитку бізнесу та корпоративного ринку компанії Костянтина Вечіра, за допомогою штучного інтелекту можна проаналізувати причини збоїв та перевантажень у мережі.
Втім, далеко не всі підприємства готові витрачатися на штучний інтелект, особливо з огляду на війну.
"Ми поки що не впроваджуємо - не до цього. Але розуміємо, що за автоматизацією - майбутнє", - сказав керівник концерну "Ярослав" (швейне та харчове виробництво) Олександр Барсук.
"Ні, не впроваджуємо", - відповів нам і власник групи компаній "Прайм" (логістика та постачання палива) Дмитро Леушкін.
Але, як вважають експерти, "відмовників" ставатиме дедалі менше, а армія тих, хто зробить ставку на штучний інтелект - зросте.
Екс-керівник технологічного університету КРОК (займається підготовкою IT-фахівців), а нині ректор університету імені Нобеля, а академічний директор програми "Беспілотні літальні апарати" Київської школи економіки Віталій Зайцев зазначив, що нещодавно вони проводили курс із впровадження штучного інтелекту для дрібного бізнесу.
"Інтерес до цієї теми просто величезний. Бізнес хоче заощаджувати. А, приміром, навіть впровадження нескладної системи штучного інтелекту в невеликій фірмі дозволить закрити, мінімум, дві вакансії, скоротивши витрати на зарплатний фонд. Підприємці розуміють, що ці гроші можна витратити на інші цілі, тому в напрямку ШІ зараз дивляться дуже багато. Насамперед у сфері обслуговування, гуманітарно-соціальної галузі. Зрозуміло, що в країні йде війна, економіка у кризі, і це гальмує процес впровадження ШІ. Але за великим рахунком процеси, які йдуть у цьому плані в розвинених економіках, повторюватимуться і в нас. Ми в університеті Нобеля цього року відкрили одразу дві спеціальності зі штучного інтелекту, вважаємо, що найближчим часом вони будуть дуже перспективними", - розповів Зайцев.
Директора з ШІ на $5 тисяч та "зайві" маркетологи
"Експерименти" вітчизняного бізнесу зі штучним інтелектом вже спровокували створення нового сегменту на ринку праці – вакансій для фахівців з ШІ.
Наприклад, на спеціалізованій платформі job.dou.ua таких пропозицій – понад 200.
Скажімо, Rozetka шукає Al/Ml інженера (зарплата не вказана), Nova Digital - Al-девелопера, компанія з виробництва БПЛА - інженера за даними на зарплату 1000-1200 доларів, "Атмосферна школа" (освітня онлайн-платформа) - Ml/Al-інженера на 2800-320. Деякі компанії готові платити директорам зі штучного інтелекту по 5-6 тисяч доларів.
Як зазначає глава компанії Alcor та представник IT-асоціації України в США Дмитро Овчаренко, фахівці з роботи зі штучним інтелектом зараз – одні з найбільш затребуваних у галузі. Платять їм у середньому по 2-3 тисячі доларів на місяць, і, на відміну від IT-шників інших спеціалізацій, їхні зарплати за минулий рік не впали (в інших - знизилися на 5-6%).
За словами голови Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, український бізнес шукає фахівців, які можуть запровадити ШІ-інструменти в операційні процеси.
"Але таких знайти нелегко, оскільки ринок тільки формується. В Україні приблизно 5 тисяч фахівців з ШІ, але звичайним роботодавцям доводиться конкурувати за них із військовими, звідси й великі зарплати – до 6 тисяч доларів", – каже Забловський.
Тобто, той факт, що штучний інтелект вже змінює ринок праці для IT-фахівців – є.
"Фахівці з ШІ і надалі будуть затребувані, тоді як, наприклад, кодувальники незабаром стануть нікому не потрібні. Коди писатимуть системи штучного інтелекту", - каже Зайцев.
Втім, за словами Марини Маковій, поки що вакансій, пов'язаних із штучним інтелектом на українському ринку праці, не так багато - всього до 0,5% від їх загальної кількості.
Складніше оцінити в цифрах наслідки від запровадження ШІ – скільки саме фахівців та яких саме вже залишилися без роботи через штучний інтелект.
Марина Маковій каже, що автоматизація рутинних процесів у бухгалтерії, маркетингу та навіть рекрутингу зменшує потребу у фахівцях середньої ланки.
Деякі потрапляють під скорочення (як, наприклад, оператори страхових компаній).
За словами Маковій, за останні півроку кількість резюме від українців, що шукають роботу, зросла на 9%.
"Стало значно більше людей з досвідом роботи в рітейлі, обслуговуванні, на складах. Серед білих комірців активізувалися бухгалтери, маркетологи, HR-фахівці", - розповіла Маковій.
Експерти кажуть, що така тенденція частково може бути пов'язана із "засиллям" штучного інтелекту. Але не лише. Через війну та економічні складнощі багато компаній просто скорочують персонал, деякі фірми взагалі закриваються, а деякі - не готові підвищувати зарплати (що змушує людей шукати більш вигідну роботу). Крім того, кількість вакансій в Україні зростає швидше, ніж армія охочих знайти роботу – за півроку пропозиція на ринку праці, за словами Маковій, збільшилась на 12%.
За словами Зайцева, спочатку завдання бізнесу не стільки "замінити людей на ШІ", скільки домогтися того, щоб співробітники використовували у своїй роботі системи штучного інтелекту. Але вже через кілька років він все ж таки масово забиратиме роботу в українців.
"Фахівці, які виконують рутинні завдання, персонал середньої ланки, початківці, особливо в таких сферах як маркетинг, бухгалтерія, реклама, у сфері обслуговування можуть зіштовхнутися зі складнощами при пошуку роботи або їм доведеться змінювати кваліфікацію", - підсумував експерт.
Забловський не виключає, що може статися і "відкат".
"Вплив ШІ на ринок праці перебільшений. Вже зараз є випадки, коли деякі роботодавці, які намагалися заощадити за рахунок штучного інтелекту та звільнили "зайвих" людей, тепер змушені витрачати великі суми на найм нових фахівців та "виправлення помилок" після бездумної автоматизації", - каже Забловський.
Цю тенденцію провокує у тому числі бажання бізнесу заощадити і на самому ШІ - застосування погано адаптованих до нашої дійсності систем та "недорогих" фахівців щодо їх впровадження. Наприклад, в одній із страхових компаній після того, як запис до лікарів "скинули" на штучний інтелект, почався плутанина, оскільки ШІ став відсилати більшість пацієнтів до сімейного лікаря (за аналогією з алгоритмом, що діє в США та Європі), а запис до профільних вузьких фахівців блокував. Тому, замість очікуваного зниження кількості дзвінків до кол-центру, навантаження на операторів, навпаки, зросло.
