Ілюстративне фото: із відкритих джерел

Українцям, які були депортовані з Польщі після Другої Світової війни, Верховна Рада дала право претендувати на повернення вилученого у них майна.

Нагадаємо, парламент днями ухвалив закон, який визнає депортованими тих, кого насильно виселили в СРСР із території Польщі у 1944–1951 роках.

Йдеться про сотні тисяч українців, які примусово вивезені з Лемківщини, Надсяння, Холмщини та інших земель у рамках так званої операції "Вісла".

Ухвалений закон надає депортованим та їхнім спадкоємцям право на компенсації та повернення майна, вилученого в результаті депортації, пише "Судово-юридична газета".

Якщо будівлі та майно збереглися та не зайняті, вони повертаються власникам; інакше - виплачується грошова компенсація. Виплати здійснюються поетапно протягом п'яти років, перша частина – не менше 20% суми.

Заяви на компенсацію потрібно подати протягом трьох років після набуття офіційного статусу депортованого.

Факт депортації підтверджуватиметься відповідною довідкою чи іншими документами, виданими компетентними органами України, Польщі чи інших держав – колишніх республік СРСР. Це може бути архівна інформація, офіційні посвідчення чи інші документи, що підтверджують примусове переселення за етнічною ознакою.

Також передбачено одноразову грошову допомогу, яку зможуть отримати як самі депортовані, так і їхні спадкоємці. Розмір та порядок виплат буде визначено Кабміном.

Крім того, тим, хто оселився у сільській місцевості, безкоштовно нададуть земельну ділянку в межах норми паю, якщо є земля із запасного фонду.

Закон набуде чинності через шість місяців після публікації.

Зазначимо, що його прийняли одразу після того, як Польща вимагає ексгумації жертв Волинської різанини. А також відзначила на державному рівні день пам'яті поляків, убитих ОУН-УПА у 1943 році.

І, швидше за все, закон є "відповіддю" Києва на педалювання поляками теми Волинської різанини.

У той же час, варто звернути увагу на кілька моментів.

По-перше, немає жодних механізмів, за якими депортовані з Польщі українці могли б пред'явити полякам претензії щодо повернення вилученого у них майна або отримання компенсації. Польща, напевно, не прийме до виконання положення українського закону про повернення майна.

По-друге, якщо Київ на цьому наполягатиме, то Варшава у відповідь може порушити питання компенсації полякам за майно, вилучене у них на заході України після його входження до складу СРСР. А вилучили тоді майна в поляків набагато більше, ніж в українців після операції "Вісла". Питання повернення (реституції) майна поляків на заході України, до речі, у Польщі час від часу порушується різними політиками та громадськими організаціями, проте на державному рівні не підтримується. Але якщо Київ почне ставити питання про повернення майна українцям у Польщі, то позиція і польської влади щодо реституції може змінитися.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.