До чого призведе війна Ізраїлю з Іраном, бої на Дніпропетровщині, Київ отримав ще 1200 загиблих. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1206-го дня війни в Україні.

Як Ізраїль атакував Іран

Ізраїль 13 червня завдав один із наймасштабніших ударів по території Ірану за останні десятиліття. Метою атаки стали понад сто об'єктів, включаючи елементи ядерної інфраструктури. Операція отримала назву "Вихідний лев". У ній брали участь близько двохсот бойових літаків, відомо як мінімум про 60 прильотів.

Як заявляє Ізраїль, напад був "превентивним" з метою зірвати ядерну програму Ірану, який близький до створення атомної зброї (у нещодавній доповіді МАГАТЕ заявлялося, що Іран накопичив 400 кілограмів високозбагаченого урану, ЗМІ пишуть, що цим можна спорядити 15 боєць).

Ізраїль заявив, що атакував наукові центри в Натанзі, підприємства, що виробляють ракетні двигуни, а також командні пункти та бази Корпусу вартових ісламської революції.

Іран підтвердив, що в результаті удару загинули високопоставлені іранські військові. Серед них — голова КВІР Хоссейн Саламі, начальник штабу ЗС Мохаммад Багері та заступник командувача Голам Алі Рашид. Також підтверджено загибель начальника ВПС Ірану. Загалом, як стверджує Reuters, загинуло до 20 високопоставлених командирів.

Ізраїльські ЗМІ пишуть, що іранських військових обманним шляхом змогли залучити до підземного командного пункту, яким було потім завдано потужного удару. Також обстріл забрали життя як мінімум шести іранських вчених-ядерників. Серед загиблих – відомі фізики та керівники програм.

При цьому за іншою версією і вчені, і військові (або частина з них) загинули у своїх будинках, атакованих високоточною зброєю.

Щодо шкоди ядерним об'єктам, то інформація надходить суперечлива. МАГАТЕ заявляє, що радіаційне тло не підвищувалося, і що іранські ядерні установки розташовані глибоко під землею, і ударами, ймовірно, не зачеплені.

У той же час, ЗМІ з посиланням на Організацію з атомної енергетики Ірану заявляє, що Натанзе стався витік радіації, і "необхідно провести очищення від радіації всередині об'єкта в Натанзі, а потім оцінити збитки". Пізніше сама організація цю інформацію спростувала.

При цьому Ізраїлю, зважаючи на все, вдалося якоюсь мірою попередньо придушити іранську ППО напередодні обстрілу. За даними ізраїльських джерел, за протиракетними настановами заздалегідь вдарили дрони, які завчасно ввезли до Ірану і цієї ночі "підвели" до систем протиракетного захисту (у зв'язку з чим вже виникли асоціації з українською операцією "Павутина").

Не виключено також, що аналогічно атакували іранські установки балістичних ракет. Із цим пов'язують відсутність негайної відповіді на обстріл Ізраїлю.

При цьому таку відповідь Іран обіцяє надати. Верховний лідер Алі Хаменеї пообіцяв "гірку та болісну" відплату, а на вулицях Тегерана зібралися жителі, які вимагають удару по Ізраїлю. І загалом очевидно, що він відбудеться і буде, швидше за все, масштабним.

"Іран підтверджує своє невід'ємне право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН, і буде рішуче та пропорційно реагувати на ці незаконні та боягузливі акти", - заявив глава МЗС Ірану Аббас Аракчі. Паблики пишуть, що Іран запустить "сотні" ракет по Ізраїлю вже найближчим часом.

Неминучим ударом у відповідь визнає в тому числі Ізраїль, який заявляє, що його жителям потрібно готуватися до довгої війни. У той же час Тель-Авів обіцяє продовжити бомбардування Ірану. Декілька вибухів уже пролунало в ісламській республіці протягом дня. Західні ЗМІ пишуть, що єврейська держава планує бомбардувати Іран ще як мінімум два тижні.

На тлі загострення Іран призупинив участь у ядерних переговорах з американцями, наміченими цієї неділі. Це були переговори щодо ліквідації іранської ядерної програми в обмін на зняття санкцій. Нагадаємо, саме глухий кут у цих переговорах став приводом для Ізраїлю почати бомбардування. Наразі Іран каже, що продовжить збагачення урану.

Напад Ізраїлю різко засудили близькосхідні сусіди Ізраїлю – Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ та інші. Також Тель-Авів розкритикувала Росія, а Китай закликав до деескалації. Європа випустила ухильну заяву, яка, зазначимо, не містить засудження Ізраїлю, при цьому висловлює стурбованість ядерною програмою Ірану.

Ключовою в цьому питанні стала реакція США, і вона поки що подвійна.

З одного боку, держсекретар Рубіо заявив, що Вашингтон не має відношення до ізраїльської атаки. З іншого боку, Трамп сказав, що США були заздалегідь повідомлені про неї. Він також заявив, що Ізраїль готує ще потужніші удари, і Тегерану треба швидше укладати ядерну угоду, "інакше буде гірше" (нагадаємо, Штати вимагають у рамках цієї угоди Тегеран здати свої збагачувальні установки і повністю відмовитися від збагачення урану - навіть у мирних цілях).

При цьому західні ЗМІ загалом сходяться, що Ізраїль ухвалив рішення про напад на Іран в основному самостійно, і багато в чому навіть попри бажання Трампа. Хоча окремо наводиться думка, що як мінімум "мовчазна згода" Вашингтона була Ізраїлем все ж таки отримана. І побічно Трамп це підтвердив тим, що закликав Іран погодитись на умови США, інакше удари будуть посилені.

Продовжуючи логіку Трампа, нових ударів не буде, якщо угода відбудеться - тобто, у Штатів із цього приводу може бути домовленість з Ізраїлем. І якась координація між країнами відбувається. Також швидше за все Штати допомагатимуть Ізраїлю збивати іранські ракети і дрони у разі атаки у відповідь.

Позицію США та наслідки нової війни на Близькому Сході ми проаналізуємо нижче.

Наслідки для миру та України

Як ми вже писали, напередодні ізраїльського удару розглядалися два можливі сценарії.

Перший – удар Ізраїлю найближчими днями. Другий – пауза до намічених на неділю чергових переговорів США з Іраном щодо ядерної програми та за їхніми підсумками ухвалення рішення завдавати удару чи ні. Низка ЗМІ припускала, що події підуть за другим сценарієм. Тим більше, що і сам Трамп учора ввечері заявив, що він проти удару Ізраїлю по Ірану, який може перешкодити переговорам.

Але Ізраїль, як бачимо, вирішив зіграти на випередження.

Відразу виникла версія, що удар цей був завданий за погодженням з Трампом і всі його публічні заяви – це лише гра в "доброго поліцейського".

Власне, це ніби підтвердив і сам Трамп, прокоментувавши удари Ізраїлю по Ірану. Він прямо не сказав, що дав добро на атаку, але заявив, що Іран сам винен, оскільки не погоджувався на запропоновані варіанти угоди. І за підсумком отримав удар. А тому він має погодитись на угоду, інакше від "країни нічого не залишиться". Також Трамп наголосив на тому, що в ході удару було вбито тих лідерів Ірану, хто угоді противився.

За іншою версією, цю заяву Трамп зробив уже постфактум, щоб показати, що він "в темі", а також використовувати ситуацію для просування угоди. Насправді ж він був проти удару, але Ізраїль його не послухав.

У Нетаньяху був свій сенс йти проти волі Трампа, ламаючи його плани щодо "великої угоди" на Близькому сході. Тим більше, що це вже відбувається не вперше. Раніше західні ЗМІ писали, що Білий дім був вкрай незадоволений поновленням Ізраїлем військової операції у секторі Гази. Також було багато повідомлень про те, що відносини між двома лідерами, які колись дуже близькі, зараз сильно розладналися.

Також велику тривогу в Ізраїлі викликало те, що під час свого нещодавнього візиту на Близький схід Трамп демонстративно проігнорував Ізраїль і навіть не заїхав туди. Проте приділив основну увагу переговорам з арабськими країнами Перської затоки, пообіцявши їм передові військові технології. Також сильно стурбувало Ізраїль зближення Трампа з Туреччиною та фактичну підтримку з його боку нової сирійської влади. Туреччина та підконтрольний їй режим у Дамаску в Ізраїлі сприймається як потенційна загроза рівня не меншого за іранський.

Все це накладається на загострення внутрішньополітичної боротьби в Ізраїлі, де посилюється тиск на Нетаньягу з боку опозиції. У такій ситуації ізраїльський прем'єр, зважаючи на все, і прийняв рішення йти ва-банк, ударивши по Ірану і оголосивши про початок нової "тривалої війни".

Ймовірно, він вважає, що в цій війні Трамп у будь-якому випадку не залишить ізраїльтян без підтримки. І надії далеко не безпідставні, враховуючи найтісніші зв'язки і американського істеблішменту, і родини Трампа з Ізраїлем.

Однак, для президента США втягування у війну на Близькому сході є вкрай негативним сценарієм.

По-перше, це означає різке зростання видатків американського бюджету, яке і так зараз набагато перевищує доходи і вимагає все більших зовнішніх запозичень, постійно збільшуючи величезний зовнішній борг, що експерти одностайно вважають однією з головних загроз для США. При тому, що Трамп має намір ще й знизити податки. У разі війни податки знижувати, звісно, буде неможливо, а держборг ще радикальніше зросте, посилюючи всі негативні тенденції для американської економіки.

По-друге, військове загострення ламає плани Трампа щодо нормалізації відносин між ключовими союзниками США на Близькому сході – Ізраїлем та Саудівською Аравією, що є однією з головних цілей політики Вашингтона у цьому регіоні останніми роками.

По-третє, військові можливості США для великої війни на Близькому сході зараз дуже обмежені, а американські військові об'єкти в регіоні набагато вразливіші для іранських атак, ніж Ізраїль – вони розташовані ближче до Ірану і гірше захищені. Тому втрати в американців у разі втягування у війну будуть, і, ймовірно, значні.

По-четверте, у США наростає внутрішнє протистояння та протести проти Трампа. Втягування у війну за таких обставин надасть цьому процесу нового імпульсу і може різко погіршити внутрішньополітичні позиції американського президента.

Але, зрозуміло, що Ізраїль та особисто Нетаньяху мало хвилюють усі ці проблеми США та Трампа. Зіткнувшись із величезними погрозами, ізраїльський прем'єр хоче будь-яким способом спонукати Штати приєднатися до військової операції проти Ірану, розтрощити який поодинці в Ізраїлю сил не вистачить. Крім, хіба що використання ядерної зброї, що може мати найважчі наслідки для країни в міжнародному плані і не факт, що забезпечить військову перемогу з огляду на обмеженість ізраїльського арсеналу.

Те, що Ізраїль намагається втягнути США у війну з Іраном, за даними ЗМІ, вважала за велику загрозу ще й адміністрація Байдена.

З описаних вище причин не горить бажанням втягуватися у війну та Трамп. Тому він, швидше за все, намагатиметься до останнього маневрувати і зберігати відстороненість, намагаючись не допустити участі в ній США.

Що буде далі?

Поки що Іран ніякого серйозного удару у відповідь не завдав і тому зовні виглядає "хлопчиком для биття".

Однак, по-перше, незрозуміла реальна шкода від ударів, крім загибелі високопоставлених іранських військових. І наскільки критичні ушкодження зазнали ядерні установки Ірану.

По-друге, Ізраїль має і свій обмежувач в операції – у нього немає сухопутних сил, достатніх для військового розгрому Ірану. Причому їх немає зараз і в американців. Навіть якщо США раптом вирішать вступити у війну, вони не зможуть повторити операцію 2003 року щодо захоплення Іраку, як ми вже говорили вище.

Тому в розпорядженні Ізраїлю є лише повітряні удари та диверсії. Це також чимало. Але, як показує практика, з їхньою допомогою навіть хуситів американці та ізраїльтяни не змогли повністю нейтралізувати. З Іраном буде ще складніше. Особливо, якщо згодом він удосконалить свою систему ППО за допомогою, наприклад, Росії та Китаю.

Тому цілі ударів, швидше за все, більш обмежені і мають не лише військовий, а й політичний характер.

Перше – спробувати зруйнувати іранську ядерну програму.

Друге – змусити Іран до угоди на умовах США. Навіть через фізичну ліквідацію тих членів керівництва країни, хто угоді противиться.

Третє – дискредитувати керівництво Ірану, надавши його слабким та нездатним захистити країну, дестабілізувати економічне життя (через удари по критичній інфраструктурі), викликати протестну хвилю всередині Ірану та повалити режим аятол.

Які можуть бути дії Ірану у відповідь?

Декілька варіантів.

Перший - погодитись на угоду зі США, до чого закликає Трамп. Хоча Тегеран уже й заявив, що не братиме участі в переговорах цієї неділі, ймовірність того, що ситуація переграється не нульова. Відомо, що прихильників компромісів із Заходом багато в іранському керівництві. У тому числі, до них відносять і президента країни. Однак не факт, що удари посилили їхні позиції, а не різко послабили (особливо, якщо ядерні об'єкти серйозно не постраждали). Тим більше, що головною метою Ізраїлю та США є не угода з ісламською республікою, а, як писалося вище, повалення режиму аятол. І навіть згода Тегерана на угоду це завдання не зніме. Удари можуть продовжитися для дестабілізації внутрішньої ситуації.

Другий – завдати масованого удару ракетами по Ізраїлю. Останній, однак, до цього, очевидно, готовий, а тому збитків, які можна порівняти ізраїльським атакам, він завдати не зможе. Ізраїль при цьому дає зрозуміти, що у разі відповіді Тегерана завдасть ще більш масштабного удару. У тому числі і з НПЗ та інших об'єктів енергетики. Втім, тут питання, який ракетний ресурс є в Ірану і наскільки його вистачить, щоб пробити систему ППО Ізраїлю.

Третій - судячи з того, що Ізраїль закриває свої диппредставництва по всьому світу, він може очікувати на удар Ірану по них. Військового сенсу у цьому немає. Максимум - демонстрація того, що Іран все ж таки якусь відповідь на ізраїльські удари дав.

Четверта – спробувати перекрити Ормузьку протоку, через яку йде великий потік нафти, що призведе до різкого стрибка цін на пальне по всьому світу. Це сильний важіль впливу. Але може спонукати американців атакувати Іран. Крім того, це налаштує проти Тегерану країни Перської затоки. Але цілком не можна виключати, що Іран піде на перекриття протоки - у Тегерані можуть порахувати, що американці, виходячи з описаних тут причин, втрутитися побояться і почнуть тиснути на Ізраїль, щоби він припинив удари.

П'ятий – завдати удару по американським військовим об'єктам на Близькому сході, які, як ми вже писали, вразливіші, ніж Ізраїль - вони розташовані ближче і слабше захищені. Це створить гарне зображення "відповіді" для Тегерана. Але призведе до того, що США вступлять у війну. Втім, якщо влада Ірану почувається готовою піти на величезні жертви заради того, щоб втягнути американців у війну, створивши тим самим грандіозні проблеми для Трампа та США, такий варіант виключати не можна.

Шостий – прискорити створення ядерної зброї, провести її випробування, після чого висунути Ізраїлю ультиматум з вимогою припинити удари, погрожуючи інакше використанням атомної бомби. Зважаючи на все, саме він і є базовим для Тегерана. Однак питання у тому, чи можна його реалізувати. А це залежить від того, наскільки дійсно близько підійшов Іран до створення ядерної зброї і наскільки велику шкоду її ядерній програмі завдали (і завдадуть ще) ізраїльські удари.

Загалом, незважаючи на ажіотаж навколо сьогоднішніх ударів, ситуація і для Ірану, і для Ізраїлю з військової точки зору, швидше за тупикова. Ізраїль (навіть за допомогою США) не має можливості захопити Іран. А в Ірану немає можливості завдати критичної шкоди Ізраїлю повітряними ударами.

Тому ставка Ізраїлю та США - на руйнування ядерної програми Ірану та примус його до угоди, а також на внутрішню дестабілізацію та повалення влади.

Ставка Ірану – продовжувати ядерну програму до створення ядерної зброї та при цьому утримати ситуацію в країні під контролем.

Щодо наслідків для України – то вони, очевидно, негативні. Відволікання уваги та ресурсів (зокрема і зброї) Заходу, зростання нафтових цін (що зміцнює економіку Росії і що послаблює економіку Європи – головного сьогодні донора України), посилення прагнення Трампа максимально дистанціюватися від війни в Україні, щоб переключити зусилля на Близький схід.

Питання лише в масштабі негативних наслідків, що безпосередньо залежить від тривалості та інтенсивності конфлікту. Найгірший сценарій – використання в ірано-ізраїльській війні ядерної зброї, що підвищить ймовірність російського ядерного удару по Україні.

Тому для Києва будь-яка ескалація на Близькому Сході максимально невигідна.

Однак, якщо Іран буде змушений погодитися на угоду на умовах Трампа та/або режим аятол буде повалений в ході внутрішніх потрясінь, то цю ситуацію Київ і прихильники жорсткої лінії на Заході можуть використати для переконання Трампа та інших західних керівників застосувати до Росії "ізраїльський досвід" примусу - максимально посиливши тиск на РФ (наприклад, прийнявши законопроект зброї України.

При цьому, звісно, порівнювати протистояння Ізраїлю з Іраном та України з Росією некоректно. Як мінімум через наявність у РФ найбільшого арсеналу ядерної зброї, який Кремль може застосувати, якщо побачить, що події на війні та навколо неї набувають для нього особливо важкого обороту.

Однак як аргумент для того, щоб спонукати Трампа посилити політику проти Росії, ситуація з Іраном українською владою, звичайно, може бути використана. Але лише у разі швидкого успіху Ізраїлю чи великих поступок із боку Ірану. Якщо ж війна затягнеться, то це зіграє проти Києва з зазначених вище причин.

Ситуація на фронті

Міноборони Росії заявляє про захоплення тактично важливого села Комар біля основної траси на півдні Донецької області. Україна цього не підтверджувала. На карті Deep State вказано лише сіру зону на околиці села.

При цьому український військовий із позивним "Мучною" підтверджує втрату Комара і прогнозує подальший поступ РФ.

"Ситуація важка на цій ділянці і крокуючи далі на північ або на північний захід вздовж р. Мокрі Яли, оборонятися буде ще важче, бо йдуть маленькі села, які розбирають дуже швидко і триматися за них довго ми не зможемо!" - написав Мучний.

Також, за його даними, росіянам вдалося закріпитись на деяких ділянках вздовж кордону Дніпропетровської області.

Про те, що російські війська вже увійшли до Дніпропетровської області, пише New York Times.

"Невеликі загони російських солдатів почали переправу до сусіднього Дніпропетровського регіону минулими вихідними, за словами трьох українських офіцерів, що воюють у цьому районі", - йдеться у статті. Плацдарм росіян на Дніпропетровщині відображено на картах "Інституту вивчення війни".

Офіцер із позивним "Барбаросса" з 72-ї бригади ЗСУ, яка воює на цьому напрямку, сказав, що Росія накопичила "багато сил" у цьому районі. Він очікує, що росіяни просуватимуться углиб Дніпропетровської області. Поки що вони просунулися вздовж кількох лісосмуг.

Інший офіцер на ім'я Віктор вважає, що російські війська спробують захопити Новопавлівку, яка розташована на стратегічно вигідній височині, а потім просуватиметься на північ до Межової.

Це дозволить Росії створити буферну зону глибиною приблизно десять кілометрів для захисту флангів свого угруповання на Донеччині, що підготує ґрунт для нового наступу на Покровськ.

Просування у бік Дніпра також наголошує на динаміці наступу Росії.

"Минулого місяця Росія захопила понад 200 квадратних миль території в Україні, що більш ніж удвічі перевищує її досягнення у квітні і є другим за величиною місячним поступом з першого року війни - за даними Black Bird Group", - йдеться у статті.

Але ЗСУ заперечують захід армії РФ до Дніпропетровської області.

"Проникнення ворога на територію Дніпропетровської області не зафіксовано. Ми спростовуємо цю інформацію. Можливо, вони (ISW) аналізують якісь російські джерела, можливо якісь ще. За нашими даними, не зафіксовано, що вони проникли на Дніпропетровщину", - сказав представник угрупування "Хортиця" Задубінний.

Також міноборони РФ заявляє про захоплення Коптєва під Костянтинівкою, яке на карті Deep State вказано за п'ять кілометрів від лінії фронту. Український військовий "Мучний" писав про захоплення села ще в неділю.

DS пише про просування росіян на південь від Коптєва - в Малинівці.

Також український військовий паблік пише про просування росіян у напрямку Малинівки Запорізької області – вже на Гуляйпільському напрямку.

Москва ж заявляє про захоплення Яблонівки на Сумщині. Україна цього не підтверджувала. У той же час, за даними Deep State, розширилася сіра зона у Юнаківці.

Напередодні Зеленський заявляв, що ЗСУ у Сумській області "помалу" виштовхують росіян. Поки що це на карті не відобразилося.

Росія сьогодні повернула Україні 1200 тіл загиблих солдатів та офіцерів ЗСУ. Нагадаємо, цього тижня це вже відбувається вдруге - раніше росіяни повернули 1221 тіло.

Відомо, що минулого разу Україна віддала натомість 21 загиблого росіянина. Наразі невідомо, скільки повернув Київ зараз (російські паблики стверджують, що нуль – передача була односторонньою).

Нагадаємо, раніше Москва заявляла про наміри передати Україні шість тисяч тіл загиблих та звинувачувала Київ у небажанні їх приймати. Але процес, зважаючи на все, просувається.

США блокують допомогу Україні

Америка планує скоротити фінансування військової допомоги Україні в рамках наступного оборонного бюджету 2026 року.

Про це заявив міністр оборони США Піт Хегсет під час слухання у Палаті представників Конгресу 10 червня. "Це скорочення цього бюджету", – сказав Хегсет законодавцям.

За його словами, адміністрація Трампа "має інше бачення" щодо війни в Україні. Хегсет додав, що в США вважають, що мирне врегулювання через переговори – на користь обох сторін, а також у стратегічних інтересах США, "особливо враховуючи численні глобальні виклики".

Сьогодні американські ЗМІ написали, що Палата представників, яка зараз розглядає проект бюджету, відхилила поправку щодо виділення додаткових 300 млн дол. на допомогу Україні.

За даними Breaking Defence, комітет з асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік без поправки про додаткову допомогу Україні.

Голова Комітету Том Коул заявив, що включення туди допомоги Києву може поставити під загрозу підтримку всього оборонного законопроекту республіканцями.

Зазначимо, що така сума виділялася Києву у кожному військовому бюджеті США. При цьому багатомільярдні асигнування часів Байдена йшли за іншими програмами. Але той факт, що Трамп відмовився включати до бюджету навіть "стандартні" 300 мільйонів, дуже показовий. Він робить ще менш імовірною можливість того, що за Трампа будуть затверджуватись і більш масштабні пакети допомоги Києву.