Аналізуємо підсумки 1170-го дня війни в Україні.
Перемир'я почалося?
Сьогодні вночі розпочалося оголошене Росією триденне перемир'я – з 8 по 10 травня включно.
Незважаючи на те, що офіційно Київ на нього не погоджувався, протягом дня з'являлося все більше інформації, що хоч і без публічного розголосу, але наказ на зупинку вогню дало українське командування.
Українські та російські військові паблики пишуть, що інтенсивність боїв впала, хоча місцями продовжуються обстріли, а на кордоні Курської області в районі Теткіно – повноцінні бої.
Також про бої повідомляють і з інших ділянок фронту. Глава МЗС України Сибіга заявив про понад 700 порушень режиму перемир'я з боку РФ. Про обстріли та атаки з боку ЗСУ заявляє міноборони РФ (згадуючи і спроби нових проривів на Теткіно). Проте такі ж взаємні звинувачення були і під час великоднього перемир'я. Хоча, судячи з відгуків із місць, цього разу порушень перемир'я набагато більше.
Але загалом зниження кількості бойових зіткнень підтвердило вже й командування українського угруповання "Хортиця". А військові ЗСУ заявили виданню "Супільні", що отримали наказ відкривати тільки вогонь у відповідь. Що рівноцінно вступу України до перемир'я.
Раніше про те, що такий наказ прийшов у війська, повідомляли екс-радник Банкової Арештович та нардеп Гончаренко.
Крім того, цієї ночі та протягом дня не було пусків "Шахедів", що офіційно визнало українське командування (хоча, за даними України, вже вночі були удари КАБами у сумському прикордонні). Міноборони РФ також не повідомляло про українські нальоти з моменту початку перемир'я (хоча ще вчора атаки українських дронів по Росії йшли нон-стопом, паралізувавши роботу аеропортів).
Нагадаємо, що Київ до останнього моменту не давав публічної згоди на триденну тишу і всіляко пропозицію Путіна критикував. Але, за фактом, мабуть, вирішив погодитись на російську пропозицію – як раніше погодився на Великодне перемир'я (також запропоноване Путіним).
І зараз розвиваються події приблизно за тим самим сценарієм. Спочатку відмова, звинувачення Путіна в маніпуляції, заяви "нам потрібне лише 30-денне перемир'я, а зі своїм триденним нехай Путін іде кудись подалі", "Путін боїться, що ми вдаримо по параду, і правильно боїться" і т.д.
А потім – фактична згода на запропоноване Москвою перемир'я. У чому можуть бути причини цього?
По-перше, можливо, вплинула позиція США. Напередодні про російську ідею 3-денного перемир'я позитивно висловився Трамп, а вчора у глави Офісу президента Єрмака була онлайн-зустріч із представниками Білого дому Віткоффом та Келлогом. Обговорювалося саме запропоноване Путіним перемир'я. Причому з офіційної заяви Єрмака за підсумками зустрічі не випливало, що Україна відкинула пропозицію.
Крім того, у повітрі витала напруга після натяків Зеленського про удари по Москві 9 травня і погроз РФ у відповідь ударити "Ліщиною". Якби це справді сталося, то стало б для всього світу свідченням провалу миротворчих зусиль Трампа. Але, зважаючи на все, Білий дім від спроб завершити війну в Україні найближчим часом все ж таки не відмовився. А тому й хоче зменшити ймовірність ескалації.
По-друге, українське керівництво могло відреагувати на загрозу ударом "Горішника" по Києву у разі удару по Москві 9 травня. Атака на парад могла також призвести до різкого погіршення відносин із Китаєм, лідер якого на ньому присутній. І навіть якби Україна за парадом не била, то будь-які інциденти в Москві на 9 травня виключати не можна. Безпілотники у напрямку параду можуть запускати не лише ЗСУ, а й внутрішньоросійські супротивники Путіна чи ісламісти. Крім того, у Києві була версія, що ударів могла завдати сама Росія з метою звинуватити в цьому Україну і отримати привід для використання "Горішника". Тому за таких умов фактична підтримка перемир'я дає певне "алібі" Україні у разі, якщо у Москві щось трапиться.
По-третє, Зеленський неспроможна ігнорувати сильну втому від війни у суспільстві. Для багатьох українців провести три дні без обстрілу набагато краще, ніж сидіти в бомбосховищах, нехай і спостерігаючи відео з колапсом у російських аеропортах.
По-четверте, перемир'я об'єктивно вигідне і потрібне солдатам обох армій. Через засилля в повітрі дронів, військові, які тримають позиції на "передку", фактично опиняються на "осадовому положенні" - до них не підходить поповнення, не підвозять боєприпаси. Тому перемир'я – нехай на один чи три дні, дає шанс "вибратися з дронового оточення" – провести ротацію, забрати поранених та тіла загиблих, підвести запаси продовольства та боєприпаси.
Все це, зважаючи на все, і вплинуло на рішення Зеленського перемир'я фактично підтримати, хоч у цьому прямо й не зізнаватися.
Так само, що важливо, перемир'я зменшує ймовірність різкої ескалації війни у разі будь-якої провокації на 9 травня, що могло б поставити хрест на будь-яких переговорах.
Хоча повністю такого варіанту поки що виключати не можна. Адже перемир'я може зірватися будь-якої миті.
І вже зараз, як писалося вище, сторони звинувачують один одного в обстрілі. Крім того, Київ офіційно згоди на режим припинення вогню поки що не підтверджував, а отже будь-якої миті може "відіграти назад" і заявити, що його дотримуватися не буде. До того ж українська влада, безумовно, має сильну спокусу влаштувати щось показове проти РФ на 9 травня навіть незважаючи на описані вище ризики.
Але якщо перемир'я протримається три дні, це покаже, що переговорний процес про припинення вогню все ж таки не повністю безнадійний. І там, де три дні "тиші", там може бути і 30 днів, а може й набагато більше.
При цьому самі переговори зараз не дають видимих результатів і, очевидно, зупинилися, тому що РФ і США не вдається домовитися за умовами довгострокової зупинки вогню (детальніше ми про це писали тут ).
Але, зважаючи на все, загалом переговорний трек не закритий. У Кремлі сьогодні заявили, що Росія та США "щодня або через день" ведуть переговори щодо України та інших питань.
Як повідомив помічник Путіна Ушаков, подальші дії РФ залежатимуть від того, як пройде оголошене нею цими днями перемир'я.
Тому, повторимося, багато що дійсно залежатиме від того, чи протримається спад боїв на фронті три дні, чи перемир'я вже завтра зійде нанівець.
Рада затвердила мінеральну угоду. Що це означає?
Сьогодні український парламент ратифікував угоду про надра з Америкою. На засіданні була присутня повірена США Джулі Девіс. А Трамп потім заявив, що незабаром поговорить із Зеленським, заявивши, що тепер у США є доступ "до величезної кількості дуже високоякісних рідкісноземельних елементів".
"За" проголосували 338 депутатів, жоден не виступив проти.
Усі фракції голосували переважно "за" (включно з "Євросолідарністю" Порошенка, яка раніше критикувала угоду), лише деякі не голосували взагалі або були відсутні.
Найбільший відсоток тих, хто не голосував і відсутніх, опинився в групі "За майбутнє", яка раніше вважалася близькою до Коломойського.
Що про неї відомо?
Ратифікацію пройшов опублікований раніше Кабміном проект рамкового договору, де загалом описані принципи угоди. Згідно з цим документом:
⁃ США та Україна створюють Інвестиційний фонд відновлення, до якого з боку Вашингтона входить держагентство DFC, а від Києва – одне з урядових агенцій.
⁃ Україна має передавати до фонду 50% роялті та платежів від нових ліцензій на видобуток корисних копалин. США можуть зарахувати військову допомогу (якщо вона буде) як інвестиційний внесок, але обов'язки американців цю військову допомогу Україні надавати у договорі не прописано.
⁃ Фонд не сплачує податки в Україні, а умови угоди мають пріоритет над українськими законами. Україна гарантує вільну конвертацію гривні у долари та виведення коштів за кордон. Як пізніше уточнювали у Кабміні, Фонд буде зареєстрований у штаті Делавер, а рахунок на його поповнення відкритий в Україні.
⁃ Усі інвестиційні проекти зі сфери видобутку з корисними копалинами зобов'язані розкривати інформацію фонду. Не можна пропонувати третім сторонам кращі умови, ніж фонд.
При цьому є ще як мінімум дві додаткові угоди, які українська влада називає "технічними". Опубліковано їх не було, і українська влада наполягає, що переговори щодо них ще ведуться. Хоча багато інсайдерів та ЗМІ, як українські, так і західні, пишуть, що ці документи вже підписані урядом. І найважливіші пункти угоди, а також переваги для американців містяться саме там.
Судячи з витоків у пресі, за цими додатковими угодами, які до Ради не потрапили, контроль американців над розробкою нових українських родовищ буде близьким до тотального. При цьому жодних зобов'язань до інвестування в Україну чи постачання зброї в документі немає. Натомість, є численні зобов'язання України і навіть прописані жорсткі санкції за їх порушення.
Як повідомляло "Дзеркало тижня", "США матимуть перевагу як в управлінні Фондом, так і участі в українських інвестиційних проектах.
За даними видання, управлятиме фондом Рада з рівною кількістю представників України та США, але їй допомагатимуть чотири комітети, в яких буде більше американців:
- інвестиційний комітет — три менеджери США, два менеджери України;
- адміністративний комітет – три менеджери США та два менеджери України;
- аудиторський комітет, який відповідає за залучення сторонніх аудиторів, а також за наймання та нагляд за консультантів з оцінки внесків, — два менеджери США та два менеджери України;
- Комітет з пошуку проектів - три менеджери України та два менеджери США.
При цьому, за умовами угод, якщо "український партнер" щось порушить, "ніяких розподілів йому не бачити, а українські менеджери втрачають усі права голосу у Раді та відповідних комітетах Фонду". Відповідальність США за порушення з їхнього боку в угодах не передбачено.
Також повідомляється, що американські інвестори будуть першими отримувати інформацію щодо потенційних проектів у сфері видобутку корисних копалин та інфраструктури, розглядати її до трьох місяців, і лише у разі їхньої відмови інші інвестори зможуть отримати проект, але протягом півроку умови не можуть бути більш фінансово вигідними, ніж ті, що були запропоновані американцям. Частково це підтвердили в українському уряді.
Аналогічно із закупівлею продукції, видобутої на родовищах. Тобто за всіма проектами у сфері видобутку корисних копалин та інших сферах, передбачених угодою, американці матимуть "право першої ночі".
"Загалом співпраця буде виглядати так: американці дають зброю (якщо дають). Ми ж за рахунок потенційно недоотриманої бюджетом ренти створюємо фонд (туди буде вноситися 50% всіх орендних платежів, ліцензійних зборів і сум, що підлягають сплаті уряду України за угодами про розподіл продукції, що стосуються так, що стосуються ліцензій, ліцензій - Ред.) і підбираємо для них інвестиційні проекти. Вони в них заходять (або не заходять), але по півроку і ніхто інший туди не заходить. оподаткування", - резюмує ДТ.
Зазначимо, що якщо вірні наведені вище параметри роботи фонду, то відкривається шлях до тотального перерозподілу активів в Україні. Наприклад, проти українських підприємців, які володіють ліцензіями на родовища, запроваджуються санкції РНБО, що означає автоматичне їхнє позбавлення цих прав. Після цього нові ліцензії видаються вже американським компаніям. Причому 50% вартості ліцензій йтиме не в український бюджет, а до Фонду, який де-факто контролюється урядом США.
Це явно не викликає захоплення у багатьох в Україні, включаючи парламент. Цікаво, що іноземний комітет Ради, який учора рекомендував ратифікувати угоду, зробив важливе застереження. За нею, "будь-які додаткові домовленості, необхідні для реалізації Угоди … не можуть виходити за межі положень цієї Угоди та встановлювати міжнародно-правові зобов'язання для України, які не передбачені нею", - йдеться у преамбулі укладання комітету.
Тобто, за логікою цього виправлення, голосування за рамкову угоду не означає, що Рада автоматично затвердила й інші угоди, які укладаються в рамках угоди. А всі наступні договори не можуть виходити за межі ратифікованої угоди.
Але ця угода вкрай абстрактна. І по всій конкретиці там йдуть посилання до Договору про обмежене партнерство. Тобто останній документ однозначно "вийде за рамки" ратифікованої угоди, оскільки буде набагато докладнішим і конкретнішим. По суті - він і є основним елементом угоди з надр.
Таким чином, якщо угода про надра ратифікована з цією поправкою, це означатиме, що або Зеленський повинен буде вносити Договір про обмежене партнерство на ратифікацію до Ради, або потім з'явиться можливість у будь-який момент оскаржити угоду з надр і визнати її нікчемною, оскільки вона не була повністю ратифікована парламентом.
Зустріч Путіна та Сі
Сьогодні глава Китаю Сі Цзіньпін приїхав до Кремля та провів переговори з російським президентом. За їхніми підсумками вийшла спільна заява.
Судячи з його тональності, відносини Китаю та Росії в епоху "трампізму" отримали новий зміст.
Обидві країни розкритикували плани Трампа збудувати масштабну систему ППО "Золотий купол".
Москва і Пекін заявляють, що ці плани мають "глибоко дестабілізуючий характер" і "означає повну і остаточну відмову від визнання нерозривного взаємозв'язку між стратегічними наступальними та стратегічними оборонними озброєннями, який є одним із центральних і основоположних принципів підтримки глобальної стратегічної стабільності".
Путін і Сі заявляють, що цей проект передбачає "істотне зміцнення арсеналу засобів для ведення бойових операцій у космосі, включаючи розробку та розгортання на орбіті систем перехоплення, що перетворює космічний простір у середу для розміщення зброї та арену збройного протиборства".
Ще одна претензія до США – зусилля партнерства АУКУС (США – Великобританія – Австралія) "щодо створення військової інфраструктури двох ядерних держав, що забезпечує діяльність їх ядерних сил, на території країни – учасниці Договору про без'ядерну зону в південній частині Тихого океану".
Загалом країни Заходу Росія та Китай звинувачують у "гегемоністському прагненні створювати квазіюридичні механізми для тиску на країни, які проводять незалежний зовнішньополітичний курс, а також фальсифікувати історичну правду задля своїх кон'юнктурних інтересів".
Також одними з "найактуальніших стратегічних ризиків, які потребують якнайшвидшого усунення" у спільній заяві називається "вкрай дестабілізуюча експансія існуючих і новостворених військових союзів і коаліцій, що здійснюється деякими ядерними державами впритул до кордонів інших ядерних держав".
Тобто особливого оптимізму, що при Трампі США будуть більше зайняті своїми внутрішніми справами, ніж зовнішнім впливом, заяви Путіна та Сі не містять. При цьому не можна не відзначити, що висловлені у заяві занепокоєння стосуються більше китайської проблематики – і відображають зрушення американської військової стратегії у напрямку азіатсько-тихоокеанського регіону.
Щодо України, то Путін і Сі "переконані, що для стійкого врегулювання української кризи необхідно усунути її першопричини" (тобто розширення НАТО на схід та включення України до орбіти її впливу). Росія та Китай також заявляють, що "підтримують усі зусилля, які сприяють встановленню миру".
Крім того, Путін і Сі, як і анонсувалося, обговорили у Кремлі будівництво газопроводу "Сила Сибіру — 2" і наказали прискорити проект, заявив віце-прем'єр РФ Новак.
Нагадаємо, що проект цього газопроводу був у підвішеному стані останніми роками, але напередодні агентство Bloomberg писало, що на тлі погіршення проблем у світовій економіці Пекін може пом'якшити свої умови за майбутнім контрактом, допустивши покупку палива за вищими цінами.
При цьому західні ЗМІ продовжують писати, що йдуть переговори США та Росії щодо постачання російського газу до Європи за участю американців. Така опція може виникнути в рамках мирного врегулювання щодо України, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Зокрема, про це говорили Віткофф та Дмитрієв.
"Участь Вашингтона у відновленні постачання газу може допомогти Москві подолати політичне протистояння в багатьох країнах Європи. Участь США також принесе користь Вашингтону, оскільки надасть йому можливість бачити і, можливо, контролювати обсяги російського газу, який повертається до Європи", - кажуть співрозмовники.
Раніше і сам Путін підтверджував, що США та Росія обговорюють розблокування постачання газу до Європи, а західні ЗМІ повідомляли, що Трамп може зняти санкції з "Північного потоку-2" і, можливо, інших російських активів у Європі в рамках мирних переговорів щодо України.
Але загалом, безумовно, візит Сі Цзіньпіна до Москви важливий з погляду перспектив війни в Україні та переговорного процесу зі США, який, як ми вже писали вище, нині явно гальмується. На цьому фоні Кремль показує Вашингтону міцність російських відносин із Китаєм, розрив яких, як вважається, є одним із основних завдань Трампа. І цей фактор, можливо, РФ намагатиметься використовувати в діалозі зі США, щоб спонукати американців піти на ті умови домовленостей щодо України, на які вони йти не хочуть.
Однак цей же момент (демонстрація тісних відносин Пекіна та Москви) напевно використовуватиме і українці влади, і "партія війни на Заході", щоб переконати Трампа, що РФ від Китаю вже не відірвати, а тому потрібно припиняти переговори з Путіним і зосередитися на посиленні військової підтримки України та посиленні тиску.
Від того яка лінія переможе багато в чому і залежатимуть перспективи переговорного процесу щодо мирного врегулювання в Україні.
