За крок від блекуату. Чи з'явилися в Україні енергоострови і що буде взимку зі світлом та опаленням
12 листопада на офіційному сайті "Полтаваобленерго" з'явилося повідомлення про те, що регіон відключено від єдиної енергосистеми через обстріл.
За даними підприємства, вранці 8 листопада через бойові дії сталося порушення енергопостачання, внаслідок чого компанія втратила можливість виконувати зобов'язання перед споживачами у встановлені терміни та з необхідною якістю.
До цього на Полтавщині не лише надовго відключали світло (втім, як і в інших регіонах країни в останні дні), а й були великі стрибки напруги в мережі. Тобто в компанії визнали, що Полтавська область стала енергетичним островом, або, як сказав голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, "опинилася за крок від блекауту".
Щоправда, пізніше у "Полтаваобленерго" спростували своє повідомлення, пояснивши, що новина була опублікована "некоректно".
"Полтавщина була і залишається частиною ОЕС (об'єднаної енергетичної системи - Ред. ) і отримує харчування як магістральною мережею НЕК "Укренерго", так і розподільними мережами сусідніх ліцензіатів (обленерго суміжних областей)", - запевнили в компанії. При цьому скандальна новина про "від'єднання Полтавщини від об'єднаної енергосистеми зникла із сайту підприємства.
Як пояснило джерело "Країни" на енергоринку, "Полтаваобленерго" оприлюднила інформацію про форс-мажору після різких стрибків напруги в мережі, "щоб зняти з себе відповідальність за техніку, що згоріла, у споживачів". Але після того, як компанії дали наганяю в "Укренерго", взяла свої слова назад.
"Насправді поява полтавського енергоострова не виключена, оскільки в ході атаки з 7 на 8 листопада були суттєво пошкоджені високовольтні трансформаторні підстанції біля Полтави. Схожі проблеми, до речі, спостерігалися і в інших областях, наприклад, у Харківській, де крім масових відключень електроенергії також почалися високі стрибки напруги в мережі. і взяли свої слова назад), а інші обленерго — ні", - сказало наше джерело на енергоринку.
До тривалих відключень світла зараз вдаються у Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та інших областях. Люди сидять без електрики по 8-16 годин на добу, причому збільшився час кожного періоду відключень: скажімо, світла може бути по 5-6 годин поспіль.
Раніше ми писали, що з жовтня Росія змінила тактику атак на українську енергосистему. За словами експертів, головна мета військ РФ - розбити Україну на енергоострова, розколивши традиційно дефіцитне електрикою Лівобережжя і порівняно забезпечене ресурсом Правобережжя.
У разі появи енергоострова прискориться настання блекаутів в окремих регіонах, а стабілізація ситуації в такому разі може зайняти набагато більше часу. Причому йдеться не тільки про електроенергію, а й про опалення, що в умовах зими, що насувається, може зробити непридатними для життя цілі міста.
Паралельно завдаються удари по всій країні як по маневровій генерації (ТЕС і ГЕС), так і підстанціям АЕС, внаслідок чого атомні станції, що виробляють велику частину електроенергії в країні, змушені знижувати обсяги, що збільшує дефіцит потужностей.
Розповідаємо, що відбувається на енергоринку, чи загрожує Україні блекаут та які перспективи щодо світла та тепла.
Чи з'явився полтавський енергоострів і що буде з рештою генерації
У ніч із 7 на 8 листопада українська енергосистема опинилася під однією з найпотужніших з початку війни атак. Росіяни запустили українськими енергетичними та нафтогазовими об'єктами рекордну кількість балістичних ракет, були зафіксовані серйозні руйнування.
Основні удари припали по Київській, Полтавській та Дніпропетровській областях.
Компанія "Центренерго" опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці емоційний пост про фактичну втрату всієї своєї генерації - Трипільської ТЕС у Київській та Зміївській у Харківській областях.
"Небачена раніше кількість ракет і незліченна кількість дронів цілилися по тих ТЕС, які ми відновили після атак 2024 року. Ми зупинилися. Зараз нуль генерації. Нуль!" - заявили у "Центренерго".
Щоправда, пізніше до "Центренерго" переписали новину, зазначивши, що "після нічного удару йдуть відновлювальні роботи". Як писали ЗМІ, зроблено це після дзвінка з Офісу президента з вимогою не розганяти паніку.
Було завдано ударів і по підстанціях Хмельницької та Рівненської АЕС, що, за словами нашого джерела на енергоринку, змусило енергетиків знизити потужність кількох блоків. Під удар потрапили Кременчуцька ГЕС та ключові підстанції. Зокрема, був приліт ТП-330 біля Полтави, що, за словами джерела, і спровокувало від'єднання регіону від об'єднаної енергосистеми, а в кількох містах регіону (Лубни, Миргород, Полтава) одразу ж зникли світло та вода. А спроби енергетиків запитати населені пункти за новою схемою призвели до нових аварій.
Як повідомив начальник Полтавської ОВ Володимир Когут, 10 листопада у Лубенській громаді сталася аварія на лінії електропередач, через що у місті зникли світло та вода. А в інших громадах спостерігалися стрибки напруги, писав Когут у своєму телеграмі.
Люди почали масово скаржитися на стрибки напруги, від яких горить техніка, що, вочевидь, і змусило "Полтаваобленерго" опублікувати скандальну новину щодо від'єднання від об'єднаної енергосистеми.
Великі стрибки напруги спостерігалися також у Харківській області та самому Харкові.
За словами Попенка, напруга в мережі стрибає через те, що розбиті трансформатори та вирівнювати напругу просто немає можливості. Але нестабільний струм може з'являтися також через те, що регіональна система втрачає зв'язок із національною. Що фактично і підтвердили у "Полтаваобленерго".
До речі, схожих заяв експерти очікували ще від кількох обленерго, зокрема, Харківського та Сумського, але вони так і не з'явилися. Більше того, "Полтаваобленерго" свою новину про від'єднання спростувала.
Чи вдалося росіянам відколоти від об'єднаної енергосистеми окремі регіони? Адже після поновлення атак на українську енергетику в жовтні в Міненерго стверджували, що росіяни змінили тактику і хочуть розбити Україну на енергоострови.
Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук стверджує, що розбити ОЕС насправді не так просто, особливо якщо йдеться про розкол лівого та правого берегів.
"Але в теорії можна створити менші енергоострова, якщо спровокувати появу навколо невеликого регіонального виробника електроенергії замкнутого кільця", - пояснив Крольчук. Таке кільце може з'явитися, якщо, наприклад, знищити високовольтні лінії передач, унеможлививши енергоживлення від об'єднаної системи. Таким чином, регіон стає автономним з енергоживлення, а споживачі не можуть отримувати електроенергію стабільної якості. Якщо ж згодом завдаються удари і по регіональному виробнику електрики, така область ризикує поринути у повний блекаут.
"Фактично, якщо область виявляється відрізаною від ОЕС, це вже наполовину блекаут", - додав Попенко.
Дефіцит світла та загроза блекаутів
Масштабні відключення світла зараз застосовують не лише на Полтавщині. На Київщині жителі сидять без світла по 8-10 годин на добу. На Одещині ще більше.
При цьому, як каже Корольчук, об'єднана енергосистема країни залишається цілісною, тобто немає масових від'єднань регіонів, що було б катастрофою. За його словами, головна причина серйозних перебоїв у електроенергії — дефіцит ресурсу, який виник на тлі останньої атаки.
Через удари по українській енергосистемі у жовтні дефіцит становив близько 1500 МВт. Але потім із профілактичного ремонту вийшов блок на Рівненській АЕС, і в систему додалася "зайва" тисяча мегават, що дозволило знизити показники дефіциту до 500 МВт.
Але після атаки 7-8 листопада вийшли з ладу відразу кілька об'єктів маневреної генерації (Трипільська та Зміївська ТЕС), через удари по підстанціям АЕС довелося знижувати потужність блоків. Плюс почалося похолодання, спровокувавши зростання споживання електрики. У результаті дефіцит електроенергії зріс до 2-2,5 тисячі мегават.
"Щоденне споживання становить до 200 млн кіловат, а зараз не вистачає близько 50 млн (тобто 25% - Ред. ). Імпортом реально покрити максимально 30 млн, але насправді ми беремо набагато менше. Звідси й проблеми з масовими відключеннями", - пояснив Корольчук.
Чималі періоди відключень, за його словами, пояснюються ще й ремонтними роботами, під час яких теж відключають енергоживлення.
"Ремонти - це в середньому до 3 години на день без світла. Тобто час відключень без ремонтів був би не 10 годин, а 7", - каже Корольчук.
Іншими словами, після закінчення ремонтних робіт періоди відключень мають як мінімум скоротитися. Але при цьому перебої з електрикою все одно будуть, оскільки у системі зберігається великий дефіцит.
Втім, такий сценарій можливий лише за відсутності нових ударів по енергосистемі, які росіяни продовжують завдавати регіональної інфраструктури. Зокрема, 12 листопада атаку зазнала критична інфраструктура Сумської області, через що почалися аварійні відключення світла.
Попенко не виключає, що взимку світла може не бути по 15-20 годин на добу. На думку Корольчука, стандартний режим відключень у найкращому разі становитиме 12/12, тобто половину доби електрики не буде.
Але все залежить від ситуації у енергосистемі.
"Ворог б'є по маневреній генерації та розподілу, змушуючи нас самих гасити блоки АЕС, щоб не допустити аварійної ситуації. Але часте зниження потужності блоків загрожує їх виходом у ремонти, що відразу дає мінус по енергобалансу на рівні як мінімум тисячі мегават", - говорить Король.
Найгірша ситуація — це розкол енергосистеми з випаданням з ОЕС окремих регіонів, що може закінчитись навіть блекаутами.
Що буде з опаленням та газом
Не менш серйозні проблеми назрівають із опаленням. За словами Попенка, вже зараз у деяких містах після тривалих вимкнень світла, коли в частині будинків пропадає й опалення (крім обладнаних автономними котельнями з генераторами), щоб відновити подачу тепла, доводиться зливати воду на верхніх поверхах багатоповерхівок.
Але якщо вдарять морози, вода може замерзнути, що може призвести до розриву труб і виходу з робочого стану частини або всієї опалювальної системи. Тому, за словами Попенка, періоди без світла по 15-20 годин узимку можуть обернутися колапсом в опаленні та навіть евакуацією людей.
Із газом, яким обігріваються мешканці приватних будинків і який йде на виробництво тепла у багатоповерхівках теплокомуненерго, ситуація також складна.
У Міненерго вже визнали, що взимку можуть бути газ за графіком та падіння тиску в системі.
"Видобуток цього року скоротиться ще приблизно на 20%, до 40-45 млн кубів на добу. Плюс немає транзиту, який раніше забезпечував наявність у трубі додаткових 30 млн кубів на добу. Україна закачала в сховища імпортний газ, та й то по мінімуму, але його ще якось потрібно підняти і подати споживачу. розпочатись уже у січні. Щоб їх вирішити, доведеться постійно докуповувати та закачувати у систему імпортний ресурс, але незрозуміло, чи будуть на це гроші”, - зазначив Юрій Корольчук.
Олег Попенко додав, що найпроблемнішими у плані подачі газу є південні регіони, зокрема Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Одеська області: вітчизняна ГТС спроектована таким чином, що доставити туди газ за відсутності в трубі потрібного тиску вкрай складно.
