Заяви Трампа про війну в Україні та "паперовий тигр". Що стало зрозуміло за добу?
Після вчорашньої заяви президента США Дональда Трампа, що виглядала сенсаційною, про те, що Україна зможе відвоювати всю свою територію за допомогою Євросоюзу, можна зробити кілька висновків.
Після зустрічі на Алясці, де президент РФ Володимир Путін озвучив Трампу свій план завершення війни, включаючи виведення українських військ із Донбасу, перед Києвом та його європейськими партнерами, а також яструбами у Республіканській партії США стояло кілька завдань.
Завдання-мінімум - не допустити, щоб Трамп почав жорсткий тиск на Володимира Зеленського, щоб схилити його прийняти план Путіна.
Завдання середнього рівня – переконати Трампа повернутися до політики часів Джо Байдена та відновити допомогу Україні та/або запровадити жорсткі санкції проти РФ. А також, по можливості, перервати діалог Москви та Вашингтона.
Завдання-максимум – спонукати Трампа схвалити дії, які вже давно вимагають яструби, але на них не погоджувався навіть Байден, побоюючись прямого військового зіткнення НАТО з Росією: запровадження безпольотної зони, блокування портів, забезпечення України далекобійними ракетами із правом бити по Москві.
Відповідно, Трамп теж мав три варіанти дій.
Перший : тиснути на Зеленського, щоб той погодився на умови Путіна. Важелі для тиску в Трампа є, і вони дозволили б йому, може, навіть досить швидко, добитися угоди про припинення війни. Але надто сильний опір цьому був серед західних еліт, який Трамп не може не враховувати.
Другий : тиснути на Путіна, щоб той відмовився від тих умов, які Київ вважає неприйнятними. Важелів тиску на РФ у США залишилося не дуже багато, і їхнє задіяння не гарантує швидкого результату і пов'язане з ризиками ескалації у відносинах Москви і Вашингтона, а також з ще сильнішим дрейфом РФ до Китаю.
Третій : нічого не робити, а вмити руки і просто стежити за розвитком ситуації за умови, що витрачати на війну в Україні гроші Америці не треба.
За підсумками вчорашнього дня можна констатувати, що Київ та Європа виконали завдання мінімум: не допустили тиску Трампа на Зеленського. А також значно ускладнили подальший діалог Москви та Вашингтона і знизили його позитивний настрій щодо Путіна, який Трамп мав після Аляски.
Більше того, фактично Трамп взагалі зняв з порядку денного тему швидкого завершення війни, що теж є успіхом для Зеленського та лідерів європейських країн, які раніше погоджувалися з ідеєю зупинення війни лінією фронту лише під тиском Трампа та з розрахунку на те, що Путін на неї не піде. При цьому їхній початковий план передбачав не завершення війни, а її продовження до переможного кінця, проте вони прямо це говорити побоювалися, щоб не дратувати Трампа. Але тепер президент США сам прямо дав зелене світло на продовження бойових дій та війну до кордонів 1991 року.
На переорієнтацію Трампа, ймовірно, вплинув цілий комплекс факторів, у тому числі інциденти з дронами та літаками і, зважаючи на все, потік інформації про те, що українська армія посилюється, а Росія слабшає, а тому не може претендувати на якісь серйозні поступки з боку Києва на кшталт виведення військ із Донецької області.
Однак на даний момент не вирішені інші завдання української влади та європейців щодо більш серйозного залучення США у справу підтримки України та протидії Росії, тому що Трамп по суті вибрав для себе третій варіант: вмити руки та просто заробляти на війні, продаючи європейцям зброю для передачі Києву, при цьому не поновлюючи допомоги. А запровадження жорстких санкцій проти РФ він пов'язав із відповідними діями Європи, на які та поки що йти не готова.
І це для Києва далеко не найкращий варіант, тому що доведеться покладатися лише на допомогу європейців, які можуть не потягнути необхідні обсяги. Та й тиск на РФ без США навряд чи буде надто ефективним. Тим більше, що ще невідомо, в якій кількості та яку номенклатуру зброї США продаватимуть для України. За даними ЗМІ, американський ВПК перевантажений замовленнями.
Крім того, усі пам'ятають кульбіти Трампа.
Ще нещодавно він говорив, що Зеленський не має жодних козирів і Україна програє війну, оскільки Росія – наймогутніша держава. Потім він загрожував Володимиру Путіну жорсткими санкціями та ставив ультиматуми. Потім раптово ці ультиматуми зняв, зустрівся з Путіним і заявив про прорив у переговорах та швидке завершення війни. А тепер сказав, що Україна може звільнити всю свою територію та "піти далі", а Росія – це "паперовий тигр", і тому нехай війна йде далі.
У майбутньому під впливом будь-яких нових обставин Трамп може знову поміняти свою точку зору на менш сприятливу для Києва.
До слова, реакція Москви на його вчорашню заяву була досить спокійною і м'якою, на кшталт: продовжуємо працювати, намагатимемося переконати. Тобто в Кремлі, зважаючи на все, якраз і сподіваються на нову зміну концепції у Трампа.
Тому тепер наступне завдання української влади та європейців – залучити Трампа до активнішої участі у підтримці України та тиску на Росію. Тобто виконати завдання середнього рівня, а якщо вийде, то й завдання-максимум, щоб напевно вже повернути Трампа на дорогу Байдена.
Щоправда, поки що мало що вказує на те, що Трамп готовий цим шляхом піти. Однак варіантів змінити його думки є чимало. Насамперед це ситуація з інцидентами в повітряному просторі Європи, в яких країни НАТО звинувачують Росію. Якщо вони продовжуватимуться і посилюватимуться, то все частіше європейці закликатимуть Трампа втрутитися. Особливо якщо почнеться ескалація: наприклад, зіб'ють російський літак.
Велике значення матиме розвиток ситуації на фронті. Значна зміна ситуації на користь однієї зі сторін може також сильно вплинути на позицію Трампа.
