Днями Україна отримала близько 500 млн. доларів чергового траншу від МВФ. Але під ці гроші українській владі довелося передплатити нові умови.
У червні було проведено восьмий перегляд програми EFE, за підсумком якого оновили меморандум із Фондом.
У ньому зафіксовано нові терміни щодо структурних маяків, які Україна не встигла виконати. З'явилося і кілька нових "хотелок" (вони стосуються переважно фінансового сектора).
Але головне — МВФ описав найближчі перспективи щодо фіскальної та соціальної політики, і вони, м'яко кажучи, не тішать. Фактична скасування банківської таємниці, зростання надходжень від податків з бізнесу та громадян, скасування спрощенки та підвищення комунальних тарифів – ось неповний перелік того, на що підписалася українська влада.
Щоправда, основні нововведення намічені вже на повоєнний час. Але "закручувати гайки" можуть розпочати прямо зараз.
"Зі суттєвих змін з податків на найближчий час намічається хіба що введення збору з продажів на цифрових платформах - OLX, Rozetka та ін. (У Раді вже зареєстрований законопроект на цю тему - Ред). Але планується посилити загальний фіскальний нагляд, і вимагати виконання норм, які вже давно є в українському законодавстві. добрий, заплатить 18% ПДФО та 5% військового збору", - пояснив голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
За словами економіста Данила Моніна, ця стратегія тотального податкового преса укладається у прогнози щодо збільшення збору податку на доходи фізосіб, який міститься і в новому меморандумі з МВФ та у бюджетній декларації на 2026-2028 роки.
"Якщо до війни ПДФО становив 6,6% ВВП, а в 2023-2024 роках - 7,6% (за рахунок збільшення зарплат військовим), то в подальшому цю цифру хочуть довести до 9,1%. Це можна зробити тільки за рахунок посилення контролю за стягненням податку з реальних зарплат і доходів. великих зарплат - Ред) такого ефекту не дасть, тому що в Україні не так багато громадян з офіційними окладами у 10-15 мінімалок", - вважає Монін.
Також у меморандумі прописано значне підвищення комунальних тарифів після завершення війни.
Розбиралися, що написано в новому меморандумі з МВФ, і до чого готується людям та бізнесу.
Сценарії від МВФ
Аналізуючи ситуацію в українській економіці, МВФ в оновленому меморандумі не погіршував загальний прогноз. Зазначається, що після зростання 2,9% за підсумками 2024 року, цього року ВВП в Україні зросте на 2-3%. Такі очікування базуються, з одного боку, на стабілізації в енергетиці, "великих урожаях і м'якій фіскальній політиці", а з іншого - з несприятливими факторами (які не дозволять економіки зростати більш суттєвими темпами), зокрема, "обмеженнями на ринку праці" (якими саме в меморандумі не сказано. масова мобілізація) та зменшенням видобутку газу через пошкодження інфраструктури.
Прогноз щодо інфляції Фонд також залишив на рівні 9%, хоч і зазначає, що в окремі місяці вона досягала значніших позначок (більше 15%).
При цьому в МВФ допускають як найкращий сценарій (якщо закінчиться війна і почнеться відновлення країни), так і песимістичний - подальше продовження військових дій, складнощі з логістичними маршрутами, "погіршення настроїв" компаній та домогосподарств тощо. Якими будуть наслідки для економіки у разі реалізації песимістичного сценарію, в оновленому меморандумі докладно не розписано.
"Фонд визнає, що ризики негативного сценарію є надзвичайно високими. Можливі альтернативні негативні сценарії, включаючи більшу тривалість війни або менш стійкі результати світу, але на даному етапі їхнє моделювання є передчасним", - йдеться у меморандумі. Водночас зазначено, що "негативний сценарій" може означати падіння ВВП у 2025 році на 1%, а 2026 року – нульове зростання економіки.
Як каже Монін, досягти 2% зростання ВВП Україні цього року буде непросто. "Наш попередній прогноз був на рівні 1,8%. Але, судячи з того, як валиться експорт, і зростає імпорт, в реальності ми можемо отримати і нуль відсотків або навіть мінус. За підсумками минулого року торгівля, яка до цього була одним з драйвером економічного зростання, впала на 4,1%, у четвертому кварталі ВВП скоротився на 1%. частка військової промисловості (до 22%), і, якщо вона нарощуватиме обороти, це може підштовхнути загальне зростання економіки.
З ним погоджується і фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. "Залишається розраховувати хіба що на зростання хіба військового сектора, куди в теорії можуть піти інвестиції. В іншому економіка вперлася в стелю. Ефекти відкриття морського коридору і товарного безвізу з ЄС, які дозволяли вітчизняній економіці зростати в минулі роки, навіть незважаючи на війну, вже себе вичерпали. триває мобілізація, знайти працівників дедалі складніше.
Тим часом, війна вимагає дедалі більше видатків, збільшуючи і так величезну бюджетну діру, яка вже досягла 400-500 млрд гривень.
Маяки від Фонду та чи обов'язково їх виконувати
Зазначимо, що в березневому меморандумі з МВФ було прописано чотири структурні маяки. Але за підсумком виконано лише один — у Раді зареєстровано законопроект про податок на OLX. За рештою маяків терміни зрушили.
"Призначення глави митниці перенесли з червня на грудень 2025 року. Щоправда, комісію мають до кінця літа сформувати. Аудит роботи керівництва Нацкомісії з цінних паперів перенесли на серпень 2025 року. Також перенесли терміни по ще двох маяках, які й так були заплановані на більш пізні роки. третіх сторін у фінансовому секторі (мова йде про пошук альтернатив у разі збою роботи так званих "третіх сторін". Для банків такими є, до крімеру, мобільні оператори, що забезпечують зв'язок з терміналами - Ред) перенесли майже на рік - з вересня 2025 року на червень 2026 року. (НКРЕКП) перенесли з жовтня на грудень 2025 року", - написав у своєму телеграмі нардеп Ярослав Железняк.
Тобто, як видно, МВФ досить лояльний до зриву термінів виконання попередніх обіцянок. Головне - заявити про це та попросити "продовження".
"Через додаткові бюджетні потреби та необхідність реструктуризації держборгу Рада директорів МВФ погодилася дати українській владі більше часу на виконання деяких структурних маяків, включаючи призначення голови Державної митної служби", - пояснив голова сектаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
У той же час деякі експерти говорять не так про реальні складнощі та "нестачу часу", скільки про затягування з виконанням окремих маяків, зокрема, за тією ж митницею. А Желєзняк назвав заявлений владою план реформування митниці "профанацією".
В оновленому меморандумі з'явилося чотири нові структурні маяки:
- Стратегічна рада з інвестицій має затвердити щорічний план стратегічних проектів – до кінця серпня 2025 року.
- Нацбанк та НКЦПФР – підготувати дорожню карту реформ фінансової інфраструктури. Вона повинна включати розвиток договорів приватного та державно-приватного партнерства щодо впровадження нових ринкових інструментів - сек'ютиризація, іпотечні облігації, синдиковані кредити та ін.
- Впровадження європейських та міжнародних стандартів з оцінки нерухомості – до кінця 2025 року. У Раді вже є законопроект №13435 на цю тему. За словами керівника філії оціночної компанії "Аргумент" Євгена Добровольського, він передбачає ускладнення умов для оцінювачів.
- Підготовка законопроекту про сек'ютеризацію та іпотечні облігації - до кінця березня 2026 року. Як пояснив Андрій Шевчишин, йдеться про створення системи, зрозумілої для іноземних інвесторів. Наприклад, об'єднання різних активів на один пул. "Скажімо, банк видав іпотечних кредитів на мільйон. Але повернення цих грошей - тривалий процес. І під цей актив можна залучати нові позики за рахунок випуску та продажу цінних паперів. Такий інструмент можна запустити, наприклад, на ринку нерухомості, землі та ін. Розвиток подібних механізмів важливий для подальшого відновлення країни і залучення західних інвестицій.
Як каже Олег Пензін, більшість маяків – суто технічні, і передбачають подальшу імплементацію в українське законодавство європейських норм.
Залишилося також кілька маяків із попереднього меморандуму:
- призначення нового глави ВЕБ;
- прийняття правок Лозового та дозвіл САП на запити на екстрадицію – до кінця липня 2025 року;
- зміна Кабміном процесу призначення членів наглядових рад держпідприємств - до кінця серпня цього року;
- розробка Мінфіном, ДПС та Держмитною службою реалізації IT-стратегії — до кінця серпня 2025 року.
Чи вкладеться влада в зазначені Фондом нові терміни і чи загалом будуть виконані ці маяки - питання поки що відкрите.
"Як показує практика колишніх домовленостей з МВФ, Україна виконує до 40-50% умов щодо конкретних траншів, а якщо процес стопориться через якісь принципові питання, простіше "передмовитися" з Фондом і зайти в нову угоду. Проблема лише в тому, що таким чином ми отримуємо лише частину грошей, але відсотки платимо".
Скасування банківської таємниці, податковий прес та удар по ФОП
У новому меморандумі з МВФ цікаві не так конкретні маяки, які Україні потрібно виконати, щоб і надалі отримувати фінансування від Фонду, як загальна "картинка майбутнього". У документі окреслено стратегію з фіскальної, соціальної політики, енергетики та ін, під якою підписалася українська влада.
Наприклад, щодо фіскальної політики, то, як зазначено в меморандумі, українська влада усвідомлює, що потрібно відновити фіскальну та боргову стійкість. І що це "вимагатиме заходів", зокрема, "постійних зусиль" для забезпечення податкових надходжень, достатніх для забезпечення "післявоєнних потреб, включаючи відновлення країни" в умовах зменшення залежності від зовнішнього фінансування.
Йдеться також про "мобілізацію надходжень", яка передбачає зростання доходів бюджету за рахунок зміни податкової політики.
Досягнути цього хочуть, зокрема, за рахунок оподаткування "вуглецевого сліду", збільшення податків для добувної промисловості, віртуальних активів.
Окремий пункт – оподаткування приватних осіб. У меморандумі йдеться про реформування системи ПДФО, наприклад, впровадження прогресивної шкали (тобто збільшення ставки податку на доходи фізосіб, які отримують великі зарплати). Але конкретних термінів такої реформи не називають, вказано лише, що це буде "в майбутньому".
Тим не менш, у бюджетній декларації на 2026-2028 роки зазначено, що за рахунок додаткових надходжень від ПДФО планується додатково залучити до бюджету близько 46 млрд. гривень. Частка ПДФО має зрости до 9,1% ВВП. Що, за словами Моніна, дуже багато. Минулого року цей показник сягав лише 7,6%, та й то за рахунок зростання зарплат військових. До війни надходження податку з доходів фізосіб забезпечували 6,6% ВВП.
"Розігнати цей показник до 9,1% буде вкрай складно. Жодна прогресивна ставка не дозволить цього зробити, тим більше, що в Україні не так багато людей, які отримують по 10-15 мінімалок, з яких теоретично можна брати більше податків. Хіба що доведеться підвищувати ПДФО для всіх з нинішніх 18% до майже 30%".
Олег Пензін вважає, що до закінчення війни жодної глобальної реформи щодо оподаткування приватних осіб не буде.
"Але стануть закручувати "податкові гайки" і домагатися виконання тих норм, які вже давно є у вітчизняному законодавстві. У рамках цього поданий у тому числі законопроект щодо "податку на OLX", також стануть уважніше перевіряти громадян, які здають в оренду житло, підробляють на стороні і т.д. Таксуєш, займаєшся добрий, сплати 23% податку - 18% ПДФО плюс 5% військового збору.
У меморандумі йдеться і про "реформу спрощенки". Зазначимо, що заяви про "скасування ФОПів" кочують із меморандуму до меморандуму вже не перший рік. Але до цього вони не виконувались, зокрема, з політичних міркувань.
У новому меморандумі сказано, що планується "комплексна реформа системи спрощеного оподаткування з метою обмеження сфери застосування та можливостей для зловживань". Ця реформа буде спрямована на середній та великий бізнес. За термінами – точних вказівок немає, але зазначено, що "найпізніше – з початку 2027 року", тобто на практиці можуть почати закручувати гайки і раніше. Серед заходів перераховані обмеження щодо повернення на спрощенку для суб'єктів, які раніше перейшли на загальну систему оподаткування, перегляд лімітів зі спрощенки, плюс – звуження можливостей для реєстрації ФОП за рахунок виключення певних видів діяльності. Нововведення і за спрощенкою, і з ПДФО вимагатимуть ще й адміністративних реформ, зокрема захисту персональних даних.
Але головне — буде переглянуто основи співпраці Мінфіну з НБУ, зокрема, у питанні "позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, які надходять на рахунки платників податків, - йдеться у меморандумі. Тобто йдеться про відміну банківської таємниці, якою вже давно лякають українців.
Також влада продовжить збирати інформацію про майно громадян. Наприклад, у меморандумі є пункт про бази даних та індекси нерухомого майна. У віданні Фонду держмайна ще є база даних з нерухомості, в якому є інформація щодо всіх угод. Але планується внести зміни до законодавства "з метою розширити Єдину базу даних за рахунок операцій із нерухомістю, які не підлягають оподаткуванню", - йдеться у меморандумі. Такий законопроект може з'явитися до кінця грудня 2025 року.
Окремий блок у меморандумі – за соціалкою.
Щодо пенсій, то в документі зазначено, що в найближчі два роки влада за підтримки Світового банку працюватиме над новою концепцією та "удосконаленням" пенсійної системи. "Ми розглядаємо можливість запровадження другого рівня пенсійної системи", - обіцяє влада. Тобто йдеться про накопичувальні пенсії. Цю ідею почали "тестувати" ще до війни - було кілька законопроектів із цього приводу, але до їх ухвалення справа не дійшла.
Також влада заявляє, що утримуватиметься від запровадження нових пенсійних пільг і спецпенсій та "зменшення пенсійного віку", а тому, що пенсійний вік не збільшуватимуть - не йдеться.
Анонсовано подання до Ради законопроекту про відміну практики прив'язки щорічного підвищення деяких пенсій до зростання зарплат (таке практикувалося, наприклад, щодо пенсій колишніх силовиків). Планується і "уточнення критеріїв" отримання права на різні надбавки до пенсій.
Щодо підтримки малозабезпечених, то тут планують "перевірку доходів при наданні пільг". Іншими словами, отримати допомогу лише на підставі невисоких офіційних доходів буде дедалі складніше.
Але більшість перерахованих норм далеко не нові. Вони фігурували й у колишніх меморандумах із МВФ.
Коли і наскільки підвищать комунальні тарифи
Українцям готують нове підвищення комунальних тарифів. У меморандумі з МВФ йдеться, що заходи щодо реформування енергетики, "як тільки дозволять умови", включатимуть додаткове підвищення тарифів після війни — "з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань". Затвердити дорожню карту таких реформ планується протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.
До яких саме позначок можуть бути підвищені цінники на комунальні послуги для населення – не йдеться. Цікаво, в українському перекладі тексту меморандуму, який днями з'явився на сайті Мінфіну, блок з енергетики помітно скорочено порівняно з англомовною версією, опублікованою на сайті МВФ.
Там, зокрема, немає оцінки нинішніх тарифів, тоді як, на думку Фонду, українці сплачують зараз лише половину ринкової ціни.
І загалом повторено посил про необхідність привести тарифи на комуналку для населення до ринкових показників.
"Рекомендації в новому меморандумі в цілому повторюють те, що вже було в колишніх документах - цінники на електроенергію і газ для населення потрібно привести до ринкових показників. Багато ЗМІ вже написали, що, мовляв, МВФ вимагає підвищення комуналки на 50%. Але насправді йдеться про більш глобальне підняття цінника. 4,32 гривні за кіловат, тоді як ціна на ринку - близько 11 гривень. За газ розрив ще більший - 7,96 гривень за куб для населення і 25-30 гривень - для бізнесу. багато в чому пояснюється збільшенням фінансування різноманітних адміністративних потреб, включаючи, зокрема, зростання зарплат", - пояснив експерт енергоринку Олег Попенко.
"Задаюсь питанням - чи не хоче врешті-решт МВФ разом зі своїми агентами в Україні зрозуміти очевидну річ - в результаті "потужних реформ" в Україні немає сьогодні ринку електроенергії, газу або комунальних послуг. Вони спотворені і абсолютно не відповідають ринковим критеріям. Все це відображено в матеріалах ТСК щодо ціноутворення на енергоносії. витрати на їхнє виробництво", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці нардеп та екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
Пензін каже, що насправді неясно, чи зважиться влада радикально підвищити податки на комуналку, адже для них це "політична смерть". Водночас, як вважають експерти, і закручування податкових гайок для людей і бізнесу, і дорога комуналка можуть піти в хід, щоб "прикрити" напрямки, які на сьогодні генерують найбільші тіньові грошові потоки, зокрема, контрабандні схеми на митниці.
